Вилучення автомобілів у п’яних водіїв під час військового стану не завжди законне. Як повернути автомобіль?

Під час введеного військового стану, вилучення автомобілів у п'яних водіїв не завжди законне

З початку повномасштабної війни в Україні ряд Обласних військових адміністрацій (ОВА) видали накази, якими фактично дозволили підрозділам Національної поліції вилучати автомобілі на військові потреби ЗСУ у водіїв, які мають ознаки алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Можливо хтось порахує такі дії Обласних військових адміністрацій і Нацполіції вершиною справедливості під час війни, але на мою думку, в більшості випадків це вершина некомпетентності державних органів і грубе порушення прав громадян під час війни.

Поясню, чому я так думаю. Почнемо із найпростішого і очевидного.

Судячи зі змісту Наказів голів ОВА, підставою для вилучення автомобілів є наявність «ознак алкогольного чи наркотичного спяніння». Але, давайте з’ясуємо, що таке «ознаки алкогольного чи наркотичного спяніння». Відповідь на це питання нам дає Інструкція МВС, якою керуються працівники Нацполіції при виявленні алкогольного чи наркотичного спяніння у водіїв.

У Інструкції МВС сказано, що ознаками алкогольного сп’яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови;
• виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Наявність ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння дає право поліцейському провести огляд водія на місці, використовуючи спеціальний технічний засіб, наприклад, «Драгер», або направити водія у медичний заклад для огляду.

У випадку виявлення у водія алкогольного чи наркотичного сп’яніння «Драгером» або медзакладом, поліцейський має право скласти адміністративні матеріали за фактом порушення водієм ст. 130 КУпАП. Далі Суд, дослідивши надані поліцейським докази, має з’ясувати чи дійсно водій був напідпитку або в наркотичному сп’янінні. За результатами розгляду справи Суд може притягнути водія до адміністравної відповідальності за ст. 130 КУпАП (тобто накласти штраф та позбавити права керувати ТЗ). Але за умови, якщо докази надані поліцейським будуть переконливими і вказуватимуть на керування ТЗ в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Якщо доказів буде не достатньо, Суд закриє справу за відсутністю в діях водія складу адмінправопорушення.

Отже, як бачимо, Голови Обласних військових адміністрацій одним розмахом пера дозволили Нацполіції вилучати автомобілі тільки за наявністю «ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння».

Тобто, фактично дійшло до відвертого абсурду:

• різко почервоніли чи побіліли при спілкуванні із поліцейським – забрати автомобіль на потреби ЗСУ!
• затремтіли пальці рук або поліцейському здалось, що вони затремтіли – забрати автомобіль на потреби ЗСУ!
• порушена мова або поліцейському здалось, що вона порушена – забрати автомобіль на потреби ЗСУ!

Декілька днів тому я лікував зуби із анестезією, ліву частину обличчя не відчував години 3, а тому і говорив я м’яко-кажучи дивно))) Проте на моє щастя, по дорозі до дому я не зустрів поліцейського, який почувши мою «порушену мову» вилучив би автомобіль на потреби ЗСУ))) А при тому, що із моїми перепадами артеріального тиску, я то білію, то червонію, ЗСУ точно поповнилося б комфортною машинкою)))

Жарти жартами, але насправді маємо велику проблему із порушеннями прав громадян, де за рішенням поліцейського, будь-якого громадянина можуть безпідставно позбавити майна, при тому оминувши законні процедури притягнення до відповідальності. Складання поліцейським Протоколу про вчинення адмінправопорушення за фактом керування ТЗ в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння насправді ще не означає доведену вину особи і обовязкове притягнення до відповідальності. Інша справа, якби авто вилучалось після набрання законності рішення суду, згідно якого водія дійсно визнано таким, що порушив 130 КУпАП, тобто керував ТЗ в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Можливо, в такому разі мої аргументи на рахунок «вершини некомпетентності державних органів і грубого порушення прав громадян під час війни» були б не такими переконливими.

Момент другий.

Під час війни транспортні засоби Нацполіція тимчасово затримує на підставі 265-2 КУпАП. Для пересічного громадянина це не говорить нічого, тому відповідаю в чому тут нюанс.

Справа в тому, що Нацполіція може затримувати транспортні засоби не більше ніж на 3 доби. Власне так написано у Постанові Постанові Кабінету Міністрів України. Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

Проте, часто на практиці Нацполіція ні через 3 дні, ні через 33 дні транспортні засоби вилучені під час воєнного стану не повертає.

Момент третій.

Вилучення майна, у тому числі транспортних засобів, мало б здійснюватися на підставі Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”. Згідно вказаних нормативно правових-актів України вбачається, що:

1. Відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно з попереднім або подальшим відшкодуванням його вартості. Безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності. Раптом комусь заплатили за вилучений автомобіль, прошу зв’язатись зі мною, цікаво буде поспілкуватись.
2. Рішення може приймати виключно командування Збройних сил України або окремо визначені підрозділи та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускають ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення. При цьому, що начальники патруля, старші вартові, командири загону територіальної оборони тощо, не наділені таким правом.
3. Реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням угоди. Момент вилучення засвідчують підписанням акта встановленого зразка із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації тощо.
4. Перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал укладання якого надається власнику.

Як має бути згідно закону тепер ви знаєте, але як бачимо на практиці, цього не знають або не хочуть знати посадові особи, які мали б захищати наші права, а не грубо їх порушувати. Можна припустити, що справа у складній процедурі вилучення майна на військові потреби, тому простіше просто «віджати» автомобіль.

Що робити власникам вилучених транспортних засобів під час воєнного стану?

На мою суб’єктивну думку рішень проблеми є декілька:

• Чекати закінчення війни і повернення автомобіля. Власне представники Нацполіції часто говорять про те, що після війни авто, які вціліють, будуть повернуті власникам. Скажемо, цей варіант для дуже сміливих громадян, які цілком довіряють органам держвлади.
• Невідкладно, після вилучення авто вживати заходів щодо повернення майна з допомогою адвоката. Такий варіант цілком реальний, просто він іноді потребує певного часу, в той же момент гарантує власнику те, що авто буде повернуто або держава надасть компенсацію його вартості.
• Повернути вилучений автомобіль давши хабар. Будемо чесні самі із собою, ви ж все одно думали про це, вірно? Рішення приймати вам, але я наполегливо не рекомендую вирішувати проблеми подібним способом з декількох причин: по-перше цим ви тільки будете стимулювати «віджимати» більше авто на дорогах і почнеться ще більший «безпредел». По-друге, нащо платити тим, кому держава і так під час війни платить дуже хороші зарплати поки звичайні громадяни втрачають роботу, бізнес, доходи… Мабуть, за час війни ви ж не стали багатшими? По-третє, із цим усім хабарництвом нарешті пора закінчувати. 30 років «рішалова» забезпечили нам ті умови життя, які ми маємо зараз. Це ми всі створили умови, що під час війни державні службовці просто можуть забрати автомобіль нехтуючи усіма процедурами і вимогами закону. І винити тут поліцію чи адміністрацію насправді немає за що, вони просто іноді реагують на ті пропозиції, які їм приходять від вас.

Хто має намір повернути своє авто, вилучене під час війни, прошу телефонувати. Ми можемо повернути ваше майно у законний спосіб.